Архітектура
архітектор — Кристофер Рен
Архітектура Лондона представлена майже всіма стилями від нормандського до постмодернізму. Багато середньовічних споруди, однак, не збереглися, в основному, через Велику пожежу 1666 року, яка знищила більше 13 000 будинків, і авіабомбардування під час Другої світової війни.Нормандську архітектуру в Англію приніс Вільгельм Завойовник. Зі споруд нормандського стилю в Лондоні відомий Тауер, який почав споруджуватися при Вільгельмі і багаторазово добудовувався іншими королями. Крім того, в тому ж стилі виконано побудований 1097 року Вестмінстерський зал прийомів.[26] На той момент це був найбільший зал в Європі.
XIII століття стало століттям ранньої англійської готики. Одним з найяскравіших зразків цього стилю є Вестмінстерське абатство. Інші зразки цього періоду в Лондоні не збереглися. Слідом за Колонна віце-адмірала Нельсона на
ранньою наступила епоха декорованої англійської готики, але її прикладів в сучасному Лондоні немає, як і прикладів вертикальної готики — третього готичного періоду англійської архітектури.
У XIV столітті для зберігання казни Едуарда III була побудована башта Коштовностей, як частина тодішнього Вестмінстерського палацу.
Тюдорський період логічно завершив Середні століття. Архітектура епохи Тюдорів схожа на готичну, але зі значними змінами на зразок глибоких і високих вікон. Каплиця Генріха VII у Вестмінстері і палац Гемптон-корт у Річмонді — пам'ятки архітектури тюдорського періоду. При королі Якові I почалося облаштування Гринвіцького парку.
У другій половині XVII століття на зміну Джонсу прийшов Крістофер Рен. Саме він склав план відновлення Лондона після Великої пожежі. Крім того, Рен спроектував госпіталі у Грінвічі та Челсі, Собор святого Павла і ще кілька десятків будівель.
Георгіанська архітектура, ера якої наступила в середині XVIII
століття, в цілому відповідала загальноєвропейському класицизму. У ній
головним були чіткі форми та пропорції. Цей період не представлений у
Лондоні якимись відомими будинками, але в георгіанському стилі
побудовано багато житлових та адміністративних будівель міста. Варто
відзначити церкви, спроектовані Ніколасом Гоуксмуром, палац Сомерсет-Хаус і розважальний центр «Пантеон» на Оксфорд-стріт
архітектора Джеймса Ваєтта. У перші роки XVIII століття батьком і сином
Ренамі для Сари Черчілль — найближчої подруги і конфідантки королеви Анни був побудований Мальборо-хаус — помешкання на Пелл-Мелл. 1759 року були засновані королівські ботанічні сади в К'ю — комплекс ботанічних садів і оранжерей площею 121 гектар.[27]
На території цього комплексу в 1761–1762 роках була зведена велика
пагода — перший зразок китайської архітектури в Європі. Навпроти цих
садів була побудована садиба Сайон-хаус — старовинне помешкання герцогів
Нортумберленд, виконане у стилі чистого класицизму. Робота над інтер'єрами Сайон-хауса тривала до 1769 року, коли у герцога закінчилися кошти.XIX століття відрізняється від попередніх різноманітністю стилів. У неоготичному ключі побудовано знаменита будівля Парламенту з вежами Біг-Бен і Вікторії на ньому. Ця будівля була побудована після пожежі 16 жовтня 1834 на місці старого Вестмінстерського палацу за проектом Ч. Баррі і А. У. Пьюджина. Слід також зазначити Королівський судовий двір, збудований 1873–1882 роках за проектом колишнього адвоката Джорджа Едмунда Стріта. У числі знаменних монументів цього стилю виділяється Меморіал принца Альберта — монумент в Кенсінгстонському парку. Монумент був спроектований Георгом Гілбертом Скоттом і відкритий 1875 року. 1839 року, як частина плану зі створення семи великих, сучасних кладовищ було створено Гайгейтське кладовище.[28] Початковий дизайн був розроблений архітектором і перекладачем Стівеном Гирі. Решта 6 кладовищ були побудовані приблизно в той же час і також отримали значну популярність:
- Кенсальський зелений цвинтар — 1832
- Кладовище Західного Норвуда — 1837
- Кладовище парку Ебні — 1840
- Нангедське кладовище — 1840
- Бромптонське кладовище — 1840
- Кладовище Тауер Гемлетс — 1841
У XX столітті в місті з'явилися хмарочоси: будівля Lloyd's of London у Сіті, комплекс Канарі Ворф у Доклендс. В кінці минулого — початку нинішнього століття провідним британським архітектором став Норман Фостер, який побудував в Лондоні хмарочос SwissRe («Огірок») і Нью-сіті-хол, будівлю мерії. Також до знаменних будівель можна віднести Буш-хаус, що будувався з 1923 по 1935 роки, спроектовані та побудовані американцями і американськими компаніями. На рубежі XX і XXI століття в Лондоні з'явилися зразки російської архітектури, зокрема меморіал радянським воїнам і громадянам, загиблим в роки Другої світової війни, був відкритий 9 травня 1999 року в парку Джеральдіни Мері біля Імперського військового музею Великої Британії.[29] Крім того 2001 року в Дептфорді був відкритий пам'ятник Петру Першому.[30]
Немає коментарів:
Дописати коментар